А як же бути тим, хто вміє та хоче літати, і має велике бажання безпосередньо взяти участь у захисті українського неба? Давайте спробуємо розібратись та розказати про те, як і де можна вивчитись на військового льотчика, а також виконувати льотну роботу у структурах, які дотичні до оборони країни.

По-перше, давайте розберемось, у яких структурах в Україні літають військові льотчики. 

Насамперед, це Повітряні сили Збройних Сил України. До ПС ЗСУ входять підрозділи: бомбардувальної (Су-24М), штурмової (Су-25 та L-39), винищувальної (МіГ-29 та Су-27), транспортної (Іл-76, Ан-26, Ан-30, Ан-70) та розвідувальної (Су-24МР, Ан-30 та БПЛА) авіації. 

Авіація Сухопутних військ ЗСУ (Армійська авіація) використовується для задач вогневої підтримки (Мі-24, Мі-8), висадки десанту (Мі-8) та транспортування і евакуації (Мі-8, Мі-2). 

Також авіаційні підрозділи включені до складу Військово-морських сил України – Морська авіація. Вони виконують, в основному, пошуково-рятувальні задачі (Мі-8, Мі-14, Westland SeaKing, Мі-2, Ан-2), а також завдання протичовнової боротьби (Мі-14) та транспортування (Ан-26, Мі-8,  Westland SeaKing, Мі-2). Ударні функції виконують безпілотники Bayraktar TB2. 

Авіація Державної прикордонної служби застосовується для задач патрулювання та розвідки. До складу авіації ДПС входять літаки Ан-26, Diamond DA-40NG та DA-42NG, вертольоти Мі-8 та Airbus H-125, а також БПЛА. 

Авіація Національної гвардії, що знаходиться у складі Міністерства внутрішніх справ України, виконує функції перевезення особового складу, патрулювання і моніторингу, медичної евакуації та ін. У роботі використовуються літаки Ан-26, Ан-72, Ан-74, вертольоти Мі-2, Мі-8, Airbus Н145, Airbus Н225, а також БПЛА. 

Авіація Державної служби з надзвичайних ситуацій використовується для моніторингу надзвичайних ситуацій природного характеру, патрулювання, гасіння пожеж та евакуації. У своїй роботі використовує літаки Ан-26, Ан-32П, Ан-30, вертольоти Мі-8, Airbus H-225, Eurocopter EC-145 та БПЛА. 

На сьогодні, українські пілоти офіційно розпочали перенавчання на перший зразок західної бойової авіаційної техніки – багатоцільові винищувачі-бомбардувальники General Dynamics F-16 Fighting Falcon у варіанті F-16A/B Block 20 MLU.

Водночас відбуваються переговори та аналіз можливостей отримання Україною й інших типів бойових літаків – McDonnell Douglas F/A-18 Hornet, SAAB JAS-39 Grippen та інших.

А поки зосередимо свою увагу на тому, як можна стати пілотом на типах літаків, які на сьогодні офіційно є на озброєнні в українських силових структур. 

Не помилимось, якщо скажемо, що порівняно більший інтерес у багатьох пілотів викликає можливість навчання на пілота бойового літака: винищувача, бомбардувальника та штурмовика. За даними, які ми отримали з власних джерел, на сьогодні не існує спрощеної процедури переучування цивільних пілотів на бойові літаки. Пов’язане це з тим, що найбільш важливим елементом роботи військового льотчика є вміння воювати на довіреній йому або їй техніці, а не лише просте виконання складових елементів польоту. Отримання відповідних вмінь вимагає як теоретичної підготовки, так і тривалих тренувань, аби у льотчика були сформовані навички використання зброї та забезпечення живучості літака.

Виключення, звичайно, становлять особи, що служили в Повітряних силах, мають досвід керування бойовими літаками, який можуть практично підтвердити. Однак у такій ситуації питання вирішується у індивідуальному порядку і доволі забюрократизоване. 

Усі решта бажаючих отримати кваліфікацію військового льотчика та літати на літаках силових структур (ЗСУ, Нацгвардії та Прикордонної служби) повинні пройти повноцінний курс освіти у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Якщо цей підхід зміниться, ми обов’язково повідомимо наших читачів.

По завершенню Університету, курсанти можуть отримати фах:

На навчання приймаються особи від 17 до 30 років, які пройшли доволі строгу медичну комісію, іспит з фізичної підготовки та професійний (психологічний) відбір, а також стали на військовий облік. Обов'язковим є отримання відповідного направлення від воєнкомату, що є доволі непростою задачею).

Окрім цього, для вступу потрібно надати результати ЗНО з української мови (обов’язково), математики або історії України (профільний), та фізики або географії або біології або хімії, або іноземної мови (додатково), або скласти іспити. 

Навчання триває п’ять років. Практичні польоти починаються з другого курсу. Спочатку відбувається освоєння літаків малої авіації та планерів, а потім навчання відбувається, залежно від обраної спеціалізації, на літаках L-39, Ан-26 або вертольотах Мі-2 та Мі-8. Паралельно відбувається навчання на тренажерах. 

До війни, практичні заняття на літаках проходили у м. Чугуєві, а підготовка вертольотників – у Кременчуку. Наразі ескадрильї передислоковані у більш безпечні місця і польоти продовжуються. Також продовжується і теоретичне навчання.

Трохи простішою є ситуація із влаштуванням на роботу пілотом до авіації МНС. Тут на розгляд приймаються кандидати, які мають діючу українську ліцензію комерційного пілота літака або вертольоту (CPL(A) / CPL(H)). Отримання такої ліцензії можливе за результатом навчання в українських школах пілотів, однак, на сьогодні практичні заняття не відбуваються через воєнний стан. Для власників європейської чи американської ліцензії можлива процедура валідації.

Якщо кандидат пройшов співбесіду, він проходить навчання на тип відповідного літака / вертольоту під керівництвом інструкторів МНС, а у деяких випадках – за кордоном. Для роботи з іноземною технікою потрібне володіння англійською мовою за рівнем щонайменше IKAO 4. 

За нашими даними, у деяких випадках подібний підхід використовується і при влаштуванні льотчиком до авіації Прикордонної служби на літаках Diamond та вертольотах Airbus.

Ми будемо у подальшому відслідковувати зміни у підходах до прийому на роботу льотчиків та будемо вас відповідно інформувати. 

Усім, хто вирішив стати військовим льотчиком та захищати наше небо, побажаємо успіхів і досягти цієї шляхетної мети!