І завзятості, і безбашеності, і фантазії у достатній кількості було і є у колишнього австрійського військового Фелікса Баумгартнера (Felix Baumgartner). Ще у дитинстві він марив про польоти та стрибки з парашутом. З цією метою він вступив до армії, де спочатку навчився керувати танком, а потім став інструктором з парашутних стрибків. Але, як часто буває з такого роду людьми, армійська служба Баумгартнеру не зайшла, бо «набридло підкорятися та виконувати тупі накази». 

Після демобілізації, Фелікс доволі успішно займався боксом, але любов до неба та ризику взяла своє. У 1996 році, після спеціального навчання, Баумгартнер здійснив свій перший бейсджамп з 267-метрового мосту New River Gorge Bridge у Західній Вірджинії. І понеслося…. Бейсджампінг став його головною роботою, в рамках якої він здійснив 130 стрибків з різних об’єктів, а загалом бачив купол над головою 2 600 разів. Лише через рік, вже як член команди Red Bull, здійснюючи стрибки з того ж мосту в рамках Bridge Day 1997, він завоював перше місце за сумою балів серед 350 учасників. 

Але стрибки зі звичайних мостів були йому не надто цікаві, хотілось чогось більш незвичного, і драйвового і ризикованого. 

15 квітня 1999 р., обвівши навколо пальця охорону, Баумгартнер під виглядом респектабельного бізнесмена зайшов до Башти Petronas Towers у Куала-Лумпурі, Малайзія – найвищої на той момент будівлі у світі (452 м). Забравшись на останній, 88-й, поверх, він дістався зовнішньої системи миття вікон і… стрибнув вниз. В пригоді стався схований у рюкзаку парашут.
З цього дня Фелікс став знаменитим. 

Після цього були інші незвичайні стрибки і рекорди:

31 липня 2003 р., рівно через 94 роки після знаменитого польоту Луї Блеріо на літаку через Ла-Манш, Фелікс Баумгартнер вирішив повторити досягнення знаменитого француза, але… без літака. Забравшись на висоту 9 800 м на літаку Shorts Skyvan над англійськими берегами, Фелікс вистрибнув у кисневій масці на обличчі та з 1.8 м крилом з вуглецевого волокна за спиною у напрямку Франції. За 6 хвилин 22 секунди він пролетів 34 кілометри з максимальною швидкістю у 360 км/ год. На висоті 1 200 м Фелікс розкрив парашут і приземлився біля Кале. Луї Блеріо посміхнувся з неба. 

Були ще десятки інших стрибків, але головний виклик собі і світу був попереду.

У 2010 році стало відомо, що Баумгартнер разом із командою Red Bull почав роботу над побиттям рекорду з найвисотнішого стрибка з парашутом. Задача стояла у здійсненні стрибка з висоти 120 тис. футів (36 600 м) з капсули, прикріпленої до повітряної кулі з гелієм. За розрахунками інженерів, під час вільного падіння з такої висоти скайдайвер мав перевищити місцеву швидкість звуку, що було недосяжно у більш щільних шарах атмосфери.

Окрім технічних питань і питань безпеки, а у таких проектах найдрібніша помилка коштує життя, треба було вирішити і завдання психологічного характеру. Під час тренувань у Фелікса проявилась клаустрофобія, яку вдалося подолати за кілька місяців після роботи з психологами.

Перші випробувальні стрибки відбулися у березні та липні 2012 року, у ході яких Фелікс стрибнув, відповідно, з 21 800 м та 29 460 м, досягши швидкості 580 та 863 км/год. Рекордний стрибок був призначений на жовтень.

Після скасування старту 9 числа через погодні умови, 14 жовтня 2012 року, у 65-ту річницю подолання звукового бар'єра Чаком Єгером, капсула з Феліксом Баумгартнером почала свій підйом з платформи у штаті Нью Мексико. Через дві з половиною години капсула зависла на висоті у приблизно 38 км. Під час підйому виявились проблеми з системою нагріву скла шолома, які ледве не зупинили місію. Вирішили продовжити підйом, але проблема потім дала про себе знати. 

На точці стрибка, Баумгартнер почав приготування: розгерметизував капсулу, від’єднав стаціонарну подачу кисню, звільнив прохід та увімкнув камери. 

84-річний легендарний пілот і скайдайвер Джозеф Кітігнер, наставник Фелікса, який 1960 року встановив попередній рекорд, стрибнувши з 31.3 км, а 1984 року – самотужки перелетів Атлантичний океан на повітряній кулі, сказав фразу, схожу на «Поїхали» Корольова: «А тепер усе стає серйозно, Феліксе». 

 І Фелікс стрибнув…. 

Через 42 секунди вільного падіння, Баумгартнер досягнув небаченої до цього швидкості для польоту без літака і двигуна – 1 357.6 км/ год, що відповідало М1.25. Народився другий Чак Єгер!

Але радуватись було зарано. Вже у першу хвилину польоту, Фелікса затягнуло у неконтрольований штопор, який міг би стати фатальним. За його словами після приземлення, у костюмі він «не відчував води» і не розумів, у який бік він обертається і що треба робити. Використання протиштопорного парашута уповільнило б падіння і зруйнувало б усі рекорди.

Коли на 1 хвилині та 23 секунді польоту Баумгартнер зміг вирівнятись і припинити обертання, уся команда та сім’я героя, яка була присутня у центрі управління, полегшено зітхнули. Політ продовжився безпечно.

Але проблеми на цьому не закінчились. О 3:40 шолом Фелікса почав «пітніти», що створювало небезпеку неадекватної оцінки висоти польоту для випуску парашута. Все ж, через 40 секунд скайдайвер «дьорнув за кільце» і ще через 20 секунд вже летів на парашуті з відкритим шоломом. На 9-й хвилині після стрибка з капсули Фелікс Баумгартнер ефектно приземлився на сході Нью Мексико. Усе закінчилось успішно! Фелікс став на коліна і скинув руки до неба. Він став його володарем! 

22 лютого 2013 р. Міжнародна Федерація Аеронавтики (FAI) офіційно зареєструвала три світові рекорди:

Четвертого запланованого рекорду – тривалості вільного падіння, досягнути не вдалося.

Здавалося б все, усе що можна досягнути, вже досягнуто. Але ні. Вже 2014 року Роберт Алан Юстас з компанії Google стрибнув з 41 419 метрів. Підкорення повітряного океану триває. 

А що Фелікс? Що робити такій непересічній особистості після таких досягнень? Він не зупинився на місці, покинув екстремальний спорт, подався у політику та автомобільні перегони. Але своїм покликанням визначив рятувальну роботу – допомогу у вертолітній евакуації мандрівників з Альп, які у свій час надихнули його на стрибки. 

P.S. Репортаж про рекордний політ Фелікса Баумгартнера:

https://www.youtube.com/watch?v=vvbN-cWe0A0